Стоп булінг. Порядок реагування на випадки булінгу в ЗДО.
Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Які ознаки булінгу?
Типовими ознаками булінгу є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
- наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Які є види булінгу ?
Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:
*фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
*психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
*економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
*сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
*кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Булінг (цькування) – це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася – це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером ( той хто постійно зачіпає дитину або дітей) регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!
Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?
Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
Організації та установ, які займаються проблемою протидії булінгу:
Національна дитяча «гаряча лінія» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116 – 111 або 0 800 500 225 (з 12:00 до 16:00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу – 116 – 000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильству – 116 – 123 або 0 800 500 335;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0 800 501 720;
Уповноважений Президента України з прав дитини – 0 442 557 675;
Центр надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103;
Національна поліція України – 102.
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Учасики освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, в завідувача ДНЗ №30 або інших суб’єтів реагування на випадки булінгу (цькування) в ДНЗ №30
Повідомлення про випадок булінгу (цькування) подається особисто учасником освітнього процесу, відносно якого був вчинений булінг (цькування), або іншими учасниками освітнього процесу, якому стало відомо про випадки булінгу (цькування в ДНЗ №30), у формі письмової заяви на ім’я завідувача в ДНЗ №30.
У заяві має бути вказано:
1) прізвище, ім’я, по-батькові заяника;
2) опис випадку булінгу (цькування), а саме вид булінгу, його прояви та наслідки.;
3) відомості про особу, відносно якої було вчинено булінг (цькування);
4) відомості про особу кривдника;
5) дату, коли мав місце випадок (випадки) булінгу (цькування).
Повідомлення про випадок булінгу (цькування) можу бути подано в усній формі, яке має бути зафіксовано у письмовій формі та зареєстровано до порядку внутрішнього діловодства.
завідувача ДНЗ №30 має розглянути звернення та створити комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
Якщо випадок булінгу був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то завідувача ДНЗ №30 повідомляє уповноваженні підрозділи органів Національної поліції України та Службу (управління) у справах дітей.
Покарання за вчиненя булінгу.
!!!!!!! За булінг вчиненими дітьми до 16-ти років відповідатимуть батьки або опікуни.
Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
